День пам’яті трагедії Бабиного Яру

Бабин Яр увійшов до світової історії через події двох днів осені 1941 року, коли нацистські карателі розстріляли тут майже 34 тисяч київських євреїв. Але реальна історія Бабиного Яру цим не вичерпується… Це місце стало всесвітньо відомим символом Голокосту.

Здобувачі освіти Лисичанського педагогічного фахового коледжу вшанували пам’ять жертв злочинів минулого й  скористались  можливістю подискутувати на найболючіші, контраверсійні питання цієї теми. Розвіяти міфи радянської пропаганди про роль української поліції, пролити світло на національність жертв, дозволили історичні розвідки УІНП та проєкт «Історія без міфів».

Поряд із цим, у дні 82-ї річниці найбільшої трагедії міста Києва періоду Другої світової війни, студентській молоді було запропоновано відвідати віртуальну виставку «Бабин яр: пам’ять на тлі історії», що  складається з двох смислових та візуальних шарів:

  • історія Бабиного Яру: від складання багатоконфесійного некрополя, через Голокост і нацистський терор, радянське знищення пам’яті про Яр, до сьогоднішнього змагання між різними суспільними групами за право увічнити тут «власну» пам’ять;
  • проєкти меморіального парку, що включатиме територію Бабиного Яру, прилеглих кладовищ, інші пам’ятні об’єкти навколо них. Зокрема інтеграцію в єдиний меморіальний простір наявних пам’ятників, пам’ятних споруд і знаків (за результатами Міжнародного архітектурного конкурсу «Бабин Яр – Дрогожицький некрополь»).

Завершили тематичний захід словами президента Світового Конґресу Українців Павла Ґрода: «Вшановуючи пам’ять жертв Бабиного Яру, світ не може з певністю сказати «Ніколи знову!» – поки існує зло і ненависть у вигляді путінської Росії. Міжнародна спільнота має об’єднати всі можливі зусилля, щоб зупинити це зло та допомогти українцям перемогти у війні за незалежність своєї країни та фізичне існування свого народу! Бабин Яр – спільна трагедія як для єврейського, так і для українського народу залишається відкритою раною для України та всього людства. Це нагадує нам про крихкість людського життя та смертоносну сутність тоталітарних і авторитарних режимів»

Чурілова В.Є.