11.12.2023 р. до 160-річчя з дня народження Б. Д. Грінченка, який увійшов у історію, культуру та літературу України як оборонець її надбань, інтересів європейської перспективи розвитку, потужного культуртрегера межі ХІХ–XX століть, було проведено інформаційну професійно орієнтовану годину.
Закцентовано увагу, що життєвий шлях Бориса Грінченка значною мірою став відображенням долі українського народу під російським гнітом. Під час навчався в Харкові, молодий патріот вперше відчув на собі усю жорстокість російського репресивного апарату: за поширення заборонених царським урядом видань його заарештували і кілька місяців тримали в ув’язненні. А коли вчителював в Олексіївці на Луганщині, стикався із сумнівними наслідками навчання дітей російською мовою і молодий учитель вирішив таємно викладати їм українську грамоту. Грінченко притримувався думки, що «українці повинні служити Україні й українській, а не московській освіті».
Усе своє педагогічне життя Б. Грінченко присвятив проблемі створення нової української школи, яка б ґрунтувалася на гуманістичних засадах і привела б український народ до національного відродження.
Працею всього його життя став “Словник української мови”, який як для початку 20-го століття був найповнішим і лексично найдосконалішим українським словником.
Б. Грінченко — особистість, наділена полум’яною любов’ю до рідного краю, до дітей, рідкісним талантом і вражаючою ерудицією. Його життя та діяльність – дієвий приклад не підробного патріотизму і подвижництва на теренах української освіти, культури й національної ідеї. Праця в ім’я народу була найвищим сенсом і покликанням його буття. Влучно сказав про нього письменник Микола Чернявський: «Більше працював, ніж жив».
