Сьогодні українці отримали чергову трагічну звістку – 1 липня в лікарні Дніпра померла Вікторія Амеліна, яка 27 червня зазнала поранення при обстрілі Краматорська російськими військами.
З величезним болем ми сприймаємо цю звістку, адже для нас Вікторія Амеліна – не просто відома письменниця та громадська діячка. Наш колектив мав змогу особисто познайомитись з Вікторією, яка 29 листопада 2017 року стала гостею кабінету музею-українознавства. Тоді львівська письменниця в Лисичанську сприймалась, як велике диво. Але вона до нас завітала!
Згадуємо теплу атмосферу неофіційного спілкування, коли Вікторія розповідала про написаний роман «Дім для Дома», а потім подарувала примірник з автографом. Цей примірник був окрасою виставкового книжкового комплексу музею та його бібліотеки. На жаль, цей примірник теж став жертвою російського терору, залишившись там – на поличці в Лисичанську.
А нині наше серце кривавить від втрати Вікторії! Проте письменницю не можна вбити ось так легко. Ми читатимемо романи й лірику, думатимемо над проблемами сьогодення й історії, і вона знову буде з нами.
Пишаємось, що мали змогу познайомитись з людиною, яка мала не тільки письменницький талант, визнаний в Україні та світі (адже твори Вікторії Амеліної публікувалися в перекладах польською, чеською, німецькою, нідерландською та англійською мовами, роман “Дім для Дома” було перекладено іспанською мовою, а в 2021 році Вікторія стала лавреаткою літературної Премії імені Джозефа Конрада-Коженьовського), а й активну громадську позицію. Вікторія зверталася до урядів інших країн щодо надання зброї Україні, вимагала справедливості й створення спеціального міжнародного трибуналу для всіх винуватців російських воєнних злочинів проти України, говорила про спільну антиколоніальну боротьбу українців та інших народів світу, з літа 2022-го Амеліна приєдналася до правозахисної організації Truth Hounds. Разом із командою працювала як документаторка воєнних злочинів на деокупованих територіях на сході, півдні та півночі України, зокрема у Капитолівці на Ізюмщині, де знайшла щоденник убитого росіянами письменника Володимира Вакуленка.
В.Вакуленко, В.Амеліна… Скільки ще загине на цій війні гідних синів і доньок України, її культурної еліти, її гідного майбутнього?
Висловлюємо співчуття рідним загиблої Вікторії. Це неймовірна втрата для всіх нас. Хотілось би написати «спочивайте з миром, пані Вікторіє», але хіба буде душа справжньої українки може спочивати з миром, доки в Україні не припиниться така несправедлива й жорстока війна? Ми віримо, що всі військові злочинці будуть покарані. Україна переможе і все, за що боролась Вікторія Амеліна, здійсниться. А її твори посядуть почесне місце в бібліотеці нашої молоді. Це буде найкращий вияв пошани для загиблої письменниці. Сумуємо, пам’ятаємо, співчуваємо…
