24 травня викладачі і студенти 1 курсу відзначили День слов’янської писемності і культури проведенням інформаційно-просвітницької години. Цей день присвячений вшануванню засновників слов’янської писемності – Кирилу та Мефодію. Саме з їхньої діяльності прийнято відраховувати початок доби слов’янської писемності.
Писемність є найважливішою складовою частиною культури будь-якого народу. Інформаційно-просвітницька година відбулась у формі відкритого спілкування зі студентами. У ході спілкування вони з’ясували, як виникла слов’янська писемність, яку роль відіграли кирилиця і глаголиця для сучасного світу слов’янських азбук, пригадали історію розвитку української писемності, зокрема, до нашого часу, з’ясували роль письма для себе. Під час заходу були розвінчані певні лінгвістичні міфи – в українців не було письма до кирилиці; українська, російська, білоруська мови утворилися з однієї давньоруської мови; всі слов’яни користуються кириличним письмом.
Нині в умовах російської військової агресії, багато українців виїхали до своїх слов’янських побратимів у Європі. Це дозволило їм з’ясувати, що місце української мови не лише в спілці східнослов’янських мов, а й оцінити близькість української до польської, словенської, словацької тощо.
Цікавою сторінкою спілкування була інформація про українську латинку, яку до сьогодні намагаються запропонувати як альтернативу кириличному письму, азбучну війну та абецадло.
Головним лейтмотивом зустрічі стали слова геніальної поетеси Ліни Костенко: «Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову». Наша мова і її писемність пройшла складний шлях. «Пам’ятаймо про це і шануймо здобутки попередніх поколінь та примножуймо їх!» – сказала напутнє слово викладач української філології Шуліка Л.В., яка проводила захід.
Інформацію підготувала Шуліка Л.В.
