Пам’ять, що гартує стійкість.
Історія — це не лише дати, а й долі мільйонів людей, які стали жертвами тоталітарного режиму. Напередодні Дня пам’яті жертв політичних репресій студентсько-освітянська спільнота Лисичанського педагогічного фахового коледжу долучилася до інформаційно-просвітницького заходу «Імена з безіменних могил». Головною метою зустрічі було вшанування пам’яті тих, чиє життя обірвав жорстокий терор.
Під час заходу, який проходив у змішаному (онлайн та офлайн) форматі, учасники згадали трагічні сторінки історії. Політичні репресії в Україні було проаналізовано як системний інструмент радянського режиму для нищення національної ідентичності. Присутні дослідили механізми державного терору: від переслідувань окремої особи до фальсифікації колективних судових справ та масових страт.
Студентів та викладачів провели крізь три символічні локації:
- Харківський будинок «Слово» — мистецький осередок, що перетворився на радянську пастку для творців.
- Карельське урочище Сандармох — місце кривавих масових розстрілів української інтелігенції.
- Київська Биківня — територія, яка стала місцем останнього спочинку тисяч невинно замучених людей.
Особливу увагу організатори приділили долям видатних діячів культури та науки «Розстріляного відродження». Масштаби і сутність етноциду, спрямованого на упокорення українського народу, було продемонстровано на трагічних прикладах нищення родин відомої інтелектуальної еліти: Олександра Шумського, Михайла Грушевського, Вероніки Черняхівської та Антіна Крушельницького. Учасники мали змогу ознайомитися з архівними матеріалами, спогадами та світлинами, які ілюструють ці зламані долі.
Попри фізичне знищення митців, їхня спадщина залишається фундаментом сучасної української стійкості та генетичної пам’яті. Вшанування жертв репресій є ключем до незламності нації, яка сьогодні продовжує говорити голосами своїх закатованих геніїв. Захід закликав до вшанування пам’яті кожної жертви поіменно, підкреслюючи, що знання правди є основою для вільного майбутнього України.
Жвава дискусія серед учасників розгорнулася навколо складних моральних аспектів теми. Присутні проаналізували психологію зради (як інструменту тиску системи на людину) та стратегію невидимості (спроби вижити в умовах тоталітарного контролю). Цікавим акцентом зустрічі стало порівняння цих явищ із відомим риторичним питанням Сергія Довлатова про те, хто ж написав чотири мільйони доносів, якщо Сталін був один. Це спонукало студентів до глибоких роздумів про особисту відповідальність кожної людини в часи історичних випробувань.
На завершення заходу було проведено чітку паралель між злочинами радянського минулого та сучасною агресією Росії, яка продовжує криваву політику репресій, викрадень та терору на тимчасово окупованих територіях України.
Інформаційно-просвітницький захід став простором для глибокого аналізу трагічної історії Великого терору 1937–1938 років. Він вкотре нагадав усім про найвищу цінність людського життя та державної незалежності.
Шануємо історію, пам’ятаємо кожне ім’я та гартуємо національну свідомість!
ПРОТЕСТ ЧЕРЕЗ САМОГУБСТВО автор: Виктория Чурилова
