28 жовтня відбулась знаменна для нашої коледжної спільноти подія – зустріч із відомою українською письменницею, членом Національної спілки письменників України, авторкою відомого вислову «Луганщина – світанок України», «білою ластівкою Донбасу», Ганною Андріївною Гайворонською.
Колектив коледжу познайомився особисто з Ганною Андріївною 2012 року, коли був започаткований регіональний творчий конкурс «Солов’їні далі». Тоді поетеса вперше завітала до музею українознавства і з тих пір стала головою конкурсу, який проводився аж до війни 2022 року.
Наше тривале спілкування – це теплі спогади в колі молодих поетів-початківців, дружні поради та читання нових віршів. Нині, в часи повномасштабного вторгнення росії на Луганщину, зустріч можлива тільки онлайн. Але це не завадило створити теплу атмосферу спілкування з письменницею, яка зараз перебуває в Тернополі й популяризує Луганщину, проводить творчі зустрічі, багато пише. Тут вже з’явились 2 нові поетичні збірки «Ключі від сонця та «Хочу додому». Презентація останньої відбулась не тільки в Тернополі, а й в Києві.
Ганна Андріївна розповіла про те, як пережила початок війни в рідній Кремінній та не зламалась під випробуваннями життя завдяки своїй творчості. Багато говорила поетеса про війну та ставлення до неї, читала вірші про рідну Луганщину, втрати, переживання. З її віршів струменів біль від втрати рідної домівки, від людських втрат під час війни, від неможливості повернутись додому. Проте ніякого песимізму в її творчості ми не відчули. Навпаки, з віршів струменіла така сила, яка надихає нас жити й боротись. «Я жінка-боєць», – сказала Ганна Андріївна. І ми це відчули. Жіноча ніжність та слабкість відступили перед духовною силою, яка дає змогу боротись і витримувати гідно удари долі, гордо нести себе в складних ситуаціях, і разом з тим мати силу підтримувати інших людей.
Багато своїх віршів прочитала нам авторка. Згадала навіть про свого котика, за яким так сумує. Читали поезії Ганни Гайворонської і студенти педагогічного коледжу.
Цінні поради дала авторка молодим поетам, які тільки збираються торувати свій шлях в літературі, молоді, яка ніяк не наважиться повністю перейти на українську мову спілкування. А ще сказала, що найбільше зараз пише про…кохання! І готує нову збірку – інтимної лірики! Життя триває, і людина повинна відчувати його повноцінність.
Ми бажаємо Ганні Андріївні міцного здоров’я, творчого натхення, Божої підтримки та здійснення головної мрії – повернення до рідної Кремінної під жовто-блакитним прапором України. І з нетерпінням чекаємо на нову збірку!
