28 липня – День вшанування пам’яті Захисників і Захисниць України, учасників добровольчих формувань, а також цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули у полоні.
Сьогодні ми схиляємо голови у глибокій скорботі й вдячності перед тими, хто віддав своє життя за нашу свободу, за незалежність України, за право нашого народу жити на своїй землі. Ми пам’ятаємо кожного — військових, добровольців, цивільних, які були страчені, закатовані, померли у полоні чи загинули на полі бою. Це наші герої. Це ті, завдяки кому ми стоїмо.
Цей день — не просто нагадування про трагедії, це наш клич до єдності, до боротьби, до незламності. Український народ ніколи не пробачить зла, яке нам завдали. Ми не забудемо ані одного обличчя, ані одного імені, що стало жертвою цієї жорстокої війни.
Ми будемо боротися — до останнього подиху, до останнього слова, до останнього кроку — поки не прийде перемога. Бо пам’ять про наших загиблих — це не лише біль, це сила. Сила, яка веде вперед. Сила, що запалює серця.
Вічна шана. Вічна пам’ять. Вічна вдячність.
