Лисичанський педагогічний коледж
 

Лабораторія «Мовна палітра Луганщини» :: Інформаційно-методичне портфоліо

  Метод проектів

Види проектів з філології та їх використання
(з досвіду роботи етнолінвістичної та літературознавчої студії «Слово»)

Відповідно до загального зацікавлення сучасних педагогів та науковців відносно новим методом проектів з навчальною та позанавчальною метою пропонуються різні класифікації таких проектних робіт. Так, види проектів визначають за основним використаним методом (дослідницькі, творчі, ігрові, інформаційні, практико-орієнтовані), за кількістю учасників (індивідуальні, групові, парні), характером контактів (групові, міські, коледжні, міжнародні), тривалістю (короткострокові, довгострокові, епізодичні), рівнем використання телекомунікаційних можливостей (звичайні, телекомунікаційні). Більшість видів проектів можуть бути використані у позанавчальній діяльності. Проте з досвіду роботи можна визначити найбільш ефективні види позанавчальної наукової діяльності з української мови та літератури.

Серед видів за основним використаним методом слід відзначити в першу чергу дослідницькі та перехресні види: дослідницько-творчі, дослідницько-інформаційні. Проведення позанавчального проекту в умовах вищого навчального закладу передбачає обов’язкову складову наукового дослідження, оскільки виконавці проекту не лише учні, а й певним чином початкові науковці. Тому метою проекту має бути розвиток і вдосконалення навичок дослідження, опанування методів дослідження (збирання та аналіз інформації, проведення соціологічного опитування, інтерв’ювання, анкетування, обробка даних тощо). Так при проведенні навчально-наукового проекту з української літератури «Формула таланту» студенти отримали завдання не лише знайти додаткову інформацію про свого земляка В.Сосюру, а й більш глибокі дослідницькі завдання: знайти місце, де стояла хата-хворостянка сім’ї Сосюри, опрацювати документи, пов’язані з проживанням Сосюр у м. Лисичанську через роботу в архівах міста та області, вивчити матеріали музею В.Сосюри, знайти і опитати мешканців вулиці Кафтанова (Донецької), де проживала родина Сосюр. Під час роботи над проектом «Собори душ» (за творчістю О. Гончара) студенти мали знайти історію місцевих храмів, провести інтерв’ювання священників цих храмів з питань духовності людини, зіставити життєві факти самого письменника з історичним тлом тощо. Велике коло дослідницьких умінь надає мовний позанавчальний проект. Так, при проведенні проекту «Мова і нація» виконавці мали завданням відвідати музей Б.Грінченка, вивчити документальну базу щодо запровадження мовної політики у м. Лисичанську, з’ясувати, як ставляться до питання мови мешканці міста шляхом проведення інтерв’ювання тощо. Як бачимо, у роботі над проектом бажано використовувати активні форми дослідження – соцопитування, робота з музеями та архівами, проведення опитування у соціальних мережах, створення відеоматеріалів тощо. Такі форми роботи зацікавлюють студенів, виробляють у них активну життєву позицію, дають відчуття власної значущості та можливості внести зміни у суспільні процеси, ефективно виконують соціально-гуманітарну місію щодо виховання майбутнього педагога – свідомого громадянина, творчу людину, яка володіє спектром найсучасніших методів дослідження.

Як бачимо, поділ на види щодо навчальних чи позанавчальних проектів умовний, оскільки проект надає велике коло інтегрованих можливостей для отримання навчального, виховного, наукового впливів.

За кількістю учасників для позанавчальної діяльності варто брати групові проекти, оскільки вони, крім основної мети, ще й навчають працювати в колективі, виробляють організаційні навички, що особливо важливим є для майбутнього вчителя, організатора. Так групова діяльність дає більші можливості щодо використання технічних засобів, отримання ширшого кола інформації щодо опитування, більше наукової інформації для проекту. Студенти завжди відзначають цікавість і плідність групових проектів, у яких вони можуть разом виїхати на екскурсії, отримати спільні враження від відкритого опитування на вулицях чи дослідженнях в різних організаціях міста. Як правило, такі враження стають визначальними у формуванні ставлення до самого проекту та його результатів. Позитивні враження дають бажання працювати над проектом. Для організації групової діяльності над проектом варто використати досвід проектної методики за програмою Intel. «Навчання для майбутнього». Студенти згідно з методикою програми об’єднуються (не поділяються!) у три групи за бажаннями та інтересами.

Груп може бути більше або менше в залежності від ситуації дослідження, проте поділ на 3 групи найбільш оптимальний. Кожній групі пропонується проблемне запитання та напрямки роботи. Усі групи об’єднує спільна загальна мета та філософське ключове запитання. Робота групи є складовою частиною спільного дослідження, тобто робота над проектом скидається на мозаїку, яку групи збирають частинами, але зібравши докупи усю, отримуєють суцільну картину дослідження. Наприклад, у роботі над проектом «Собори душ» студентам було запропоновано різні види діяльності:

1 група “Чи щастя народитись українцем?...” вивчала біографічні відомості про О.Гончара, спогади про письменника, з’ясовувала, в який історичний час він жив і як позначились на його біографії ці історичні події, визначала проблемні моменти стосунків із владою О.Гончара та його родини;

2 група “Собор – горда поема чи мотлох історії?” досліджувала історію собору-прототипу у романі, з’ясовувала історії місцевих соборів, проводила інтерв’ювання священників місцевих церков та мешканців міста з питання ролі історичних пам’яток у житті сучасної людини, з’ясовувала роль собору у романі О.Гончара.

3 група “В чому твоя душа увічнить себе?” вивчала екологічну ситуацію Східного регіону України у взаємозв’язку з проблемами людської духовності, з’ясовувала, що властивіше сучасній людині – будувати чи руйнувати, робила фотогалерею пам’яток культури нашого міста, визначала, чим увічнили себе близькі родичі студентів, знайомі, друзі, чим можуть увічнити себе самі виконавці проекту.

Головним результатом проекту стало створення студентами соціального відеоролика «В чому твоя душа увічнить себе?», до якого увійшли відеоінтерв’ю зі священниками Метрофанівського і Свято-Хресторіздвяного храмів, членів волонтерського загону коледжу.

У роботі над мовним проектом «Мова і нація» студенти отримали таке ключове запитання: «Спочатку було слово?» Змістове запитання конкретизувалось тематичними відповідно до груп: «У нас одне коріння? Українська мова-матір чи сусідка? Які вони – неукраїнські українці?» Згідно з цим вони були об’єднані у 3 групи та працювали над завданнями. Проте, групова робота над проектами може не обмежуватись методикою програми Intel. «Навчання для майбутнього». Так у роботі куратора групи часто виникає необхідність об’єднати групу для виконання одного проектного завдання. Таким є профорієнтований проект «Дорогою добра» (Історія педагогічних династій викладачів коледжу), над яким працювали студенти 4 курсу спеціальності в рамках соціально-гуманітарної роботи. Студенти групи збирали інформацію про династії викладачів коледжу, фотоматеріали, спілкувалисть з учасниками педдинастій. В результаті вони створили банк даних і презентаційні матеріали для музею історії коледжу, провели відкриту інформаційно-просвітницьку годину.

У науковій позанавчальній діяльності продуктивною стає і індивідуальна форма роботи над проектом. Слід зауважити, що індивідуальний проект відрізняється від групового і широтою обсягу матеріалу, і напрямками діяльності виконавця. Індивідуальний проект має враховувати здібності, можливості та зацікавлення конкретної людини. Для одного виконавця можна запропонувати невелику презентацію, для іншого – створення навчального посібника, ігрової програми тощо. Врахування ж роботи з обдарованими студентами у позанавчальній науковій діяльності дає надефективні форми роботи. 2009-10 року студентка Старостенко Г. отримала завдання розробити електронну навчальну програму «Подорож до міста Алфавіт». Зазначена програма передбачала мету створити неіснуючий досі електронний супутник Букваря при навчанні дитини грамоти. У постійній співпраці з викладачем студентка розробила мультимедійний варіант посібника, апробувала його під час практики, довела ефективність його застосування. Даний проект став переможцем Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт-2010.

За характером контактів нині при використанні сучасних телекомунікацій немає меж рівню спілкування у проекті – вони можуть бути як місцевими, так і міжнародними. Проект «Формула таланту» передбачав спілкування не лише з мешканцями рідного В.Сосюрі міста Лисичанська, а й спілкування з сином поета – Володимиром Сосюрою-молодшим, який проживає у Києві, проте відвідав Лисичанськ і презентацію проекту. Проект «Собори душ» дозволив студентам поспілкуватись з мешканцями міст Луганщини, а проект «Мова і нація» перетнув кордон. У ході проекту студенти спілкувались з італійською діаспорою, зокрема, з українською журналісткою Маріанною Сороневич, провели відкрите он-лайн спілкування з українським студентом в Італії М. Думінським. Метод проектів можна обмежено запроваджувати уже з початкової школи. Проект „Вони пройшли через віки”, виконаний учнями 3 класу Лисичанської ЗОШ №4, довів, що учні початкової школи за умови вікової відповідності, використання засобів мотивації та зацікавлення на початку проекту здатні осмислити творчість Кобзаря не лише в українському, а й у світовому контексті. Протягом проекту виконавці не просто знайомились з життям і творчістю Шевченка, а з’ясовували феномен кобзарства на Україні, шукали подібні феномени мандрівних співців у інших народів, визначали причину назви збірки поета. У старших класах учням можна запропонувати проект за творчістю Т.Шевченка „200 років тернового шляху”. Протягом роботи над проектом учні об’єднуються в групи за завданнями та інтересами й досліджують особливості мови творів поета, з’ясовуючи його роль як основоположника української літературної мови; роблять висновки про співвідношення слів „Україна” та „Малоросія”, використаних Шевченком у „Кобзарі”, листах, Журналі, надають пояснення відповідно до часу та мети вживання назви, визначають, яким є ставлення до України поета та його бачення державності України в майбутньому. Цікавим є телекомунікаційний елемент дослідження: учні не лише створюють власні результати, а обговорюють їх з інтернет-спільнотою на власному блозі, у соціальних мережах. В результаті вони не лише формулюють власне уявлення про поета, а й відстоюють його, протистоять наявному нині українофобству. Цікавим може бути також проект-узагальнення знань про Шевченка, під час якого учні знайомляться з тим, як вшановується пам'ять про генія в Україні та світі, створюють екскурсійний маршрут „Шляхами великого Кобзаря”, розробляють віртуальні екскурсії музеями Шевченка, створюють власну музейну експозицію в шкільному музеї чи кабінеті української літератури.

За тривалістю позанавчальні проекти у своїй більшості довготривалі, оскільки короткотривалі краще застосовувати під час навчальних занять. Проект широкого спектру дослідження якісно виконується протягом від 3 до 6 місяців, оскільки це пов’язане з необхідним часом на подорожі, опрацювання матеріалів дослідження та якісне їх укладання для презентації.

Запровадження методу проектів у практику сучасної вищої школи дозволяє створити експериментальні лабораторії, де викладачі і студенти зможуть скласти банк даних, опрацювати матеріал та запропонувати висновки та рекомендації щодо покращення умов роботи над проектною методикою.

 

Корисні посилання
Різне

© ВП «Лисичанський педагогічний коледж Луганського національного університету імені Тараса Шевченка», 2012-2016