Лисичанський педагогічний коледж
 

Новини

18.10.2017

18 жовтня відбулося засідання педагогічної ради. На порядку денному питання «Перспективні напрями модернізації студентського самоврядування коледжу як орієнтиру становлення громадянської позиції майбутнього фахівця», «Про основні положення Закону України «Про освіту».

Заступник директора з соціально-гуманітарної роботи Літовка О. П. зазначила, що однією з найважливіших передумов формування сучасного громадянського суспільства є надання молоді реальних можливостей та інструментаріїв свідомої участі в прийнятті рішень у сфері молодіжної політики, адже молодь – це рушійна сила розвитку громадянського суспільства, і від того, яке виховання, знання та навички вона отримає, залежить якість нашого майбутнього та держави загалом. Виходячи з цього, можна зазначити, що діяльність органів студентського самоврядування є тим засобом, який може допомогти студентам у вирішенні їхніх проблем, посприяти отриманню лідерського, управлінського досвіду, формувати сучасну систему освітнього соціального менеджменту. Саме студентське самоврядування сьогодні є невід'ємною частиною якісної вищої освіти, рушієм її демократизації.

Педагогічний колектив коледжу вже не перший рік задається цими питаннями, робить нові спроби удосконалити, зорієнтувати, скорегувати діяльність студентського парламенту навчального закладу. Студентське самоврядування – ознака розвине¬ного громадянського суспільства, підтвердження високого рівня само¬свідомості студентства, демократичності відносин в середині ВНЗ. У європейських країнах органи студентського самоврядування пере¬бувають у рівноправних партнерських стосунках з адміністрацією навчаль¬них закладів. Ця формальна вимога європейського законодавства є надзвичайно дієвою при втіленні її на практиці. Органи студентського самоврядування в навчальних закладах Європи є не просто представницькими, вони активно захищають студентські інтереси всюди, де про них йдеться. Вони виступають як своєрідні посередники між адміністрацією університету і студентською громадою, забезпечуючи їх ефективне спілкування.

Представники робочої групи, Ляшенко К. І. та Гонтаренко І., здійснили аналіз діяльності органів ОСС у навчальних закладах м. Лисичанськ та України, визначивши перспективні напрямки модернізації дільності ОСС коледжу:

1.1. Вступити до складу Всеукраїнської асоціації студентів.

1.2. Постійно брати участь у виїзних засіданнях, конференціях різних рівнів з питань розвитку студентського самоврядування на базі ЛНУ імені Тараса Шевченка та інших освітніх установ області.

1.3. Залучати студентів коледжу до участі у діяльності Всеукраїнської молодіжної громадської організації «Студентське братство».

1.4. Створити бренд кожного напряму органу студентського самоврядування серед академічної спільноти.

1.5. Брати активну участь у профорієнтаційній роботі та роботі з працевлаштування випускників.

1.6. Здійснювати постійний моніторинг можливості стажування активістів студентського самоврядування в органах влади, в молодіжних організаціях та в дієвих органах студентського самоврядування ВНЗ області, регіону, країни.

1.7. Здійснювати вивчення практики студентського самоврядування в європейських країнах на доступних засадах медіаосвіти.

З другого питання виступила викладач загальної педагогіки Ігнатуша А. Л., яка окреслила основні положення Закону України «Про освіту», який набув чинності з 28 вересня 2017 року, зазначивши, що цей Закон регулює суспільні відносини, які виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов'язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також визначає компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти. Зроблено акцент на положенні ст. 7, де зазначено, що мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова. Підкреслено, що розділ II «СТРУКТУРА ОСВІТИ» (ст. 10 – 21) містить перелік та характеристику головних складників системи освіти (в старому Законі вони називалися компонентами) та рівнів освіти; розділ III «ЗАКЛАДИ ОСВІТИ» визначає питання організаційно-правового статусу закладів освіти, автономії закладу освіти, управління закладом освіти (Управління закладом освіти в межах повноважень, визначених законами та установчими документами цього закладу); стаття 42 визначає поняття «академічна доброчесність» як сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень. Дотримання академічної доброчесності педагогічними, науково-педагогічними та науковими працівниками передбачає: 1) посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей; 2) дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права; 3) надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну (науково-педагогічну, творчу) діяльність; 4) контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти; 5) об'єктивне оцінювання результатів навчання. Порушенням академічної доброчесності вважається: академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація, списування, обман, хабарництво, необ'єктивне оцінювання.

Розділ VI визначає учасників освітнього процесу, вказуючи категорії,: здобувачі освіти; педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники; батьки здобувачів освіти; фізичні особи, які провадять освітню діяльність; інші особи, передбачені спеціальними законами та залучені до освітнього процесу у порядку, що встановлюється закладом освіти, а також їхні права та обов'язки.

У статті 57 окреслено державні гарантії педагогічним і науково-педагогічним працівникам.

 
     
 
     
 
     
 

 

Корисні посилання
Різне

© ВП «Лисичанський педагогічний коледж Луганського національного університету імені Тараса Шевченка», 2012-2017