Лисичанський педагогічний коледж
 

Новини

21.09.2015

Мелодия души у всех своя
И в уникальности неповторима,
Поёт душа, страдая и любя,
В ней жажда музыки неутолима.
А. Малинина

У кожної людина своя доля, своя мелодія… Іноді вона звучить фанфарами, іноді – ніжною флейтою. Мелодія як любов, у всіх різна.

21 вересня відбулася інформаційно-просвітницька година «Мелодія моєї душі». Мова йшла про дивовижну співачку Кейсі.

 

Далеко не всім у нас відома Квітослава-Орися Цісик - американка українського походження, майже містична співачка. Ця аудіомісіонерка зробила для пропаганди української душі у світі, мабуть, більше, ніж вся спільнота. Її неповторне виконання - просвітлена приреченість, а її доля - фатальний відхід майже на зльоті. Ті, хто чув її композиції (а це відомі пісні, у тому числі «Два кольори», «Я піду в далекі гори», «Чуєш, брате мій»), не можуть звільнитися від їхнього енергетичного впливу.

 

Квітці судилося бути однією з тих щасливих вибраних, котрі від якогось моменту уже не належать ані собі, ані родині, ані друзям; вони, помножені на любов слухачів, стають справді понад часом.

Співачка планувала випустити третій український альбом з колисковими, але цьому не судилося статися — її життя передчасно обірвалося. Останньою піснею, записаною Квіткою, були «Журавлі» на слова Богдана Лепкого. Згодом пісня стала символом трагічної долі самої співачки:

Чути кру-кру-кру
В чужині помру,
Заки море перелечу —
Крилонька зітру…

Кожен присутній на заході відкрив для себе нову сторінку в українському вокальному жанрі і, поряд, з Ніною та Антоніною Матвієнко, Оксаною Мухою, Олександром Пономарьовим на пісенному небосхилі засіяла зірка Квітки Цісик – яскравої і вічної, мелодія душі якої буде звучати ніжно, своєрідно і патріотично в серцях кожного українця.

     

Підготувала Брюховецька О.А.

Корисні посилання
Різне

© ВП «Лисичанський педагогічний коледж Луганського національного університету імені Тараса Шевченка», 2012-2016